Пасічник переконаний: бджоли – найкращий лікар

Пасічник з 19-річним стажем Ігор Стрикаль – незвичайний бджоляр. Із продукції бджільництва чоловік навчився робити лікувальні настоянки, які допомагають від багатьох болячок. А який тільки вражаючий і унікальний рецепт дідівської медовухи – перед тим як потрапити на стіл, вона рік бродить у погребі. Природнім способом!
 З акації можна навіть діабетикам, але найкорисніший – гречаний

Власну пасіку Ігор Стрикаль успадкував від батька. Мешкає чоловік на окраїні Городні, втім, вдома буває рідко – переважно кочує разом із своїми бджолами у пошуках медоносів. Має аж сорок бджолосімей! На вихідні, за нагоди, пасічник приїздить до Чернігова – тут у нього з дружиною дві «точки», де вони продають мед та до меду.

«Конкуренція вимусила розширити асортимент продукції. Мед – він є у всіх, а от медовуха, настояна природнім способом за старовинним рецептом, – рідкість, – каже городнянець. – Із бджіл я збираю все! Викачаний мед обов’язково сортую, оскільки сорти мають різні властивості: окремо – акація, окремо – липа, гречка, різнотрав’я…».

Кожен мед по-своєму лікувальний, переконаний пасічник. Так, наприклад, мед із акації не загусає і його можна вживати навіть діабетикам, адже він не підвищує рівень цукру в крові. Липовий мед ароматний, він помагає печінці та при застудах. Гречаний – не найсмачніший, але найцінніший. Щоправда, в цьому році він буде в дефіциті.

«Фермерам невигідно вирощувати гречку, тож її посівів практично ніде немає, – бідкається бджоляр. – Дуже шкода».

За словами Ігоря Стрикаля, у гречаному меді багато заліза, як у каші. Цей мед корисний для всіх внутрішніх органів – він лікує печінку та шлунок, підіймає рівень гемоглобіну в крові.

Лікування настоянками

Від серйозних хвороб допомагають настоянки, зроблені за стародавніми рецептами пасічників.

«Бджолиний підмор – потужні ліки нетрадиційної медицини. Тіло бджоли включає в себе практично всі компоненти меду, пилку, маточного молочка та воску, які в тій або іншій мірі проявляють свої оздоровчі властивості, – каже пан Ігор. – Мертві бджоли, як кажуть, не гудуть, але добре лікують, – посміхається він. – Лікувальні властивості має хітиновий покрив комах, відтак настоянка на підморі – ефективний лікарський засіб. Її застосовують при серцево-судинних захворюваннях, варикозі та тромбофлебіті, хворобах суглобів і короткозорості», – посвячує в нюанси лікування пасічник.

А от личинки молі – шкідники бджіл, з яких Ігор Стрикаль також робить настоянку, корисні при захворюваннях бронхо-легеневої системи, дають результати при лікуванні туберкульозу.

«Міль один із основних шкідників бджіл, і знайти її можна практично скрізь, де займаються бджільництвом, – пояснює бджоляр. – З воскової молі я роблю вогнівку. У цьому ділі головне – правильно зібрати міль, доки личинка молода і не стала лялечкою – це перші три дні. Вона має властивості розщеплювати віск. Якщо правильно зібрати і настояти, то вона очищує судини і нормалізує тиск. Друга властивість – позбавлення від легеневих захворювань. Вогнівка лікує навіть від бронхіту та туберкульозу, – продовжує пасічник. – Настоянку слід вживати по одній чайній ложці тричі на день. І так – упродовж місяця. Пляшечки, – показує на півлітрову тару, – якраз вистачає. Найцінніше те, що ця настоянка не має побічних ефектів».

Настоянка на прополісі є відмінним противірусним засобом і знеболюючим. Її широко застосовують для профілактики та лікування вірусів. А ще вона лікує виразку шлунку.

А віджим із трутнів – це дуже цінний біологічно активний продукт, має білків стільки ж, як м’ясо та гриби, а вітаміну Д – навіть більше, ніж риб’ячий жир. Добре діє на розсмоктування пухлин, а також є натуральною віагрою. 

Для справжньої медовухи необхідне терпіння

Окрема гордість Ігоря Стрикаля – медовуха за стародавнім рецептом. Головне в її приготуванні – природній процес бродіння.

«Цей процес я не прискорюю, тому готується вона цілий рік, – пояснює гурман. – Роблю її з обрізків. Рецепт, до речі, не складний, але потребує терпіння. Отож обрізки з залишками меду я розміщую в ємність та заливаю водою. Там медовуха починає бродити. Через трохи спливає віск і залишається сусло, – продовжує ділитися рецептом пасічник. – Потім я додаю шишки сушеного хмелю (для повільного бродіння) та різні трави за смаком».

Тут уже – у кого які побажання. Для себе пан Ігор спочатку робив екзотичні, потім перейшов на місцеві трави – корінь аїру, зубрівку, корінь калгану.

«Все це – лікувальне, – каже бджоляр. – Медовуха бродить у погребі цілий рік. Час від часу її треба переливати, щоб прибрати зайвий осад».

Приготовлений таким чином продукт пасічник у жодному разі не висвітлює і не кип’ятить, інакше медовуха втратить корисні властивості. За міцністю цей напій не перевищує 18 градусів, тобто є таким, як звичайне вино – саме таку медовуху пили наші предки русичі під час гулянь. Особливо рекомендували її вживати молодим парам, які щойно одружилися. В народі навіть назва закріпилася – «медовий місяць».

Віталій Назаренко.

Фото Олексія Миколаєнка

Навігація записів

Ще цікаві повідомлення

Не бажаєте прокоментувати?