Оскарження заборгованості за кредитним договором

На сьогоднішній день розповсюдженими є випадки, коли банк звертається до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. Наслідки цього можуть бути різними.

Про один із прикладів розповідає читачам видання «Суспільний кореспондент» головний спеціаліст відділу представництва Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Ярослав Хоменко.

Ярослав Хоменко

Для прикладу зазначу, що до Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (м. Чернігів, проспект Миру, 49-А, офіс 709, 7-й поверх, тел. 77-51-68) звернулася клієнтка, яка належала до категорії малозабезпечених осіб.  Жінка просила юриста, аби він посприяв у перегляді заочного рішення районного суду, яким з неї як клієнтки банку було стягнуто заборгованість за кредитним договором в сумі 14123 грн. Така сума складається з тіла кредиту 4363 грн, заборгованості у сумі 8110 грн, нарахованої пені у сумі 500 грн та штрафів у розмірі 1148 грн та 1762 грн в якості відшкодування судового збору.

Мені, як представникові Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги довелося зустрітися з клієнткою, дослідити обставини справи та скласти заяву про перегляд заочного рішення районного суду.

В обґрунтування своєї заяви клієнтка посилалась на кілька істотних обставини. По-перше, строк дії кредитної картки закінчився, по-друге, заборгованості на даний час не має, оскільки отримані в 2011 році кошти одразу були нею сплачені в повному обсязі.

Разом з тим, банком не було доведено звернення клієнтки саме із заявою про надання кредитних коштів та фактичного надання кредиту, а також не доведено факт укладення з клієнткою Договору про надання банківськи[ послуг.

Окрім цього, клієнткою не було підписано витяги з умов і тарифів банку, що могло б свідчити про підтвердження факту ознайомлення зі змістом цих документів і згодою на їх виконання.

Згідно вимог Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві, а також визначено, що саме повинно бути зазначено в кредитному договорі. Такі ж положення містить і Закон України «Про споживче кредитування» (статті 12, 13), що набув чинності з червня 2017 року.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України (ЦКУ) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання (частина друга статті 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням обставин, про які я тут зазначив, Деснянський районний суд м. Чернігова 22 січня 2019 року вирішив у задоволені позову банку до клієнтки Центру — відмовити.

Ярослав Хоменко, спеціально для видання Суспільний кореспондент

Навігація записів

Ще цікаві повідомлення

Не бажаєте прокоментувати?