На шляху євроінтеграції ЛГБТ в Україні мають бути негайно захищені законом для упередження вбивств, нападів, шантажу та дискримінації.
Про це на прес-конференції в агенції «Інтерфакс» 5 березня заявили в Києві правозахисники, підбиваючи підсумки 2014 року щодо становища лесбійок, геїв, бісексуальних і трансґендерних людей в Україні.
«Нам треба змінювати в Україні масову свідомість, адже гомофобія буквально в’їлася в неї. Ми бачимо, що агресія проти ЛГБТ останнім часом зростає, хоча Україна нібито рухається до європейської толерантності. При цьому держава заплющує очі на дії агресивних праворадикалів. Така байдужість потурає насильству, — заявив експерт Правозахисного ЛГБТ Центру “Наш світ” Андрій Кравчук, упорядник звіту “Від розпачу до надії” про становище ЛГБТ в Україні за підсумками 2014 
року. — Ось буквально вчора на засіданні парламентського комітету з прав людини за участю заступниці міністра юстиції ми побачили, що українська влада всіма силами намагається уникнути згадування ЛГБТ в Національній стратегії у сфері прав людини, яка зараз готується. Таке враження, що урядовці донині живуть у пострадянському вимірі. Але поки Україна не сприйматиме ЛГБТ як рівноправну частину своїх громадян, вона залишатиметься у складі “Русского мира”».
У звіті «Від розпачу до надії» про становище ЛГБТ в Україні наведено відомості про те, що протягом 2014 року скоєно принаймні 11 нападів на гей-клуби в Києві, Донецьку, Одесі. Вже на початку 2015 року відбулася низка вбивств гомосексуалів (зокрема, з метою пограбування) в Києві, Харкові, Луганську. Найбільш резонансним злочином, провідним мотивом якого, ймовірно, була саме гомофобія, став восени минулого року підпал столичного кінотеатру «Жовтень», де транслювалися фільми ЛГБТ-тематики.
«Окрім війни на сході, Україна переживає війну цінностей. Шокуючі злочини на ґрунті ненависті, нездатність держави забезпечити фундаментальне право на свободу мирних зібрань — це лише частина того, з чим стикаються люди в Україні тільки через свою сексуальну орієнтацію, — сказала Тетяна Мазур, директор представництва Amnesty International в Україні. — Права лесбійок, геїв, бісексуалів і трансґендерних людей такі самі, як і у решти, і влада зобов’язана їх захищати як на рівні законодавства, так і на практиці. Проте дискримінація в Україні залишається хронічною та системною проблемою. Ми дуже сподіваємося, що представники влади почнуть, нарешті, пропагувати толерантність та повагу до прав людини».
Для покращення стану справ національна спілка «Рада ЛГБТ-організацій України» розробила компонент щодо ЛГБТ для його включення до Національної стратегії у сфері прав людини, а також докладний поетапний план дій щодо досягнення громадянської рівності для ЛГБТ, що включає близько 50 завдань та 150 окремих заходів. Зокрема, йдеться про те, щоби заборонити дискримінацію на підставі сексуальної орієнтації в усіх сферах, що регулюються законом; вилучити з українського законодавства положення, дискримінаційні щодо ЛГБТ; переглянути низку статей Кримінального кодексу, передбачивши там більш сувору відповідальність не тільки за злочини, скоєні на ґрунті расової, національної чи релігійної нетерпимості, але й на ґрунті гомофобії; запровадити в Україні інститут реєстрованого цивільного партнерства, зробивши його відкритим як для одностатевих, так і різностатевих пар; включити базову інформацію про сексуальну орієнтацію та ґендерну ідентичність до освітніх програм середньої школи та вищих учбових закладів.
«В Україні нічого не змінюється на краще без боротьби та галасу. Ми змушені постійно долати опір консервативної, зашкарублої владної машини. Якщо держава воліє, щоби люди її захищали, вона мусить зі свого боку захистити людей. Ми прагнемо такого стану справ, за якого любов між громадянином і державою була би взаємною та активною, — говорить Святослав Шеремет, лідер Гей-Форуму України. — Натомість зараз спостерігаємо, як держава уникає брати на себе відповідальність за попередження насильства проти ЛГБТ. Країна, в якій забагато неконтрольованого насильства, може забути не тільки про перспективи членства в ЄС, але й про безвізовий режим. Хіба такої долі хочуть для себе українці та українки?».
Нагадаємо, що в грудні 2014 року Верховна Рада України остаточно зняла з розгляду останній з гомофобних законопроектів, яким пропонувалося встановити кримінальну відповідальність за «пропаганду гомосексуалізму».
Тетяна МАЗУР
