Мужню українку засудили до 25 років ув'язнення

Календар УПА – 3 ЛИСТОПАДА. Організатор і керівник Українського Червоного Хреста, Лицарка Срібного Хреста Заслуги УПА Катерина Зарицька.

3 листопада 1914 року у Коломиї народилася Катерина Зарицька (Калина, Монета, У.Кужіль), член ОУН, зв'язкова Романа Шухевича, організатор і керівник Українського Червоного Хреста, дружина Михайла Сороки, донька видатного математика Мирона Зарицького, мати художника Богдана Сороки. Лицарка Срібного Хреста Заслуги УПА.

Катерина Зарицька навчалася у гімназії Тернополя, Львова. Була членом Пласту. У 1932—1934 рр. – студентка аграрного факультету Львівського політехнічного інституту. З 1930 року — член юнацтва ОУН. Була членом референтури пропаганди підпільної організації Юнацтва ОУН та членом бойово-розвідувального відділу КЕ ОУН ЗУЗ. У 1935—1936 роках була заарештована й засуджена на варшавському (1935—1936 рр.), на Львівському (1936 р.) процесах у зв’язку з причетністю до атентату на польського міністра внутрішніх справ Б.Пєрацького. Засуджена до 5 років тюрми.

Після звільнення із тюрми К.Зарицька 5 листопада 1939 року вийшла заміж за М.Сороку. 22 березня 1940 року подружнє життя М.Сороки і К.Зарицької обірвали арешт і тюрма НКВС. М.Сороку відправили у 2-гу Львівську тюрму, а К.Зарицьку – в тюрму «Бригідки». Там в ув’язненні у вересні 1941 року вона народила сина Богдана, якого у 8 місяців передала на виховання батькам.

Катерина Зарицька

У червні 1941 року у Львові, коли більшовики відступили перед німцями, К.Зарицька втекла із тюрми. У 1941—1943 рр. К.Зарицька була провідницею жіночої ОУН, очолювала юнацьку референтуру пропаганди ОУН ЗУЗ, а пізніше стала організатором і керівником Українського Червоного Хреста УПА (1943—1947 рр.). Співпрацювала з підпільним журналом ОУН «Ідея і Чин» під літературним псевдонімом У.Кужіль. 1945 року УГВР нагородила К.Зарицьку Срібним Хрестом Заслуги.

21 вересня 1947 року внаслідок зради К. Зарицьку заарештовало НКВС, засудили на 25 років ув’язнення. Відбувала покарання у Володимирській, Верхнє-Уральській тюрмах. У березні 1969 року К.Зарицьку перевели до табору суворого режиму («Дубравлаг») у с. Барашево у Мордовії.

22 вересня 1972 року вона вийшла з ув’язнення із забороною проживати на території Західної України. Навесні 1973 року поселилася у м. Волочиськ Хмельницької області. Спілкувалася з шістдесятниками, дисидентами, правозахисниками, допомагала політв’язням радянських концтаборів.

Померла Катерина Зарицька 29 серпня 1986 року. Похована у Львові на Личаківському цвинтарі. 21 вересня 1991 року під час перезахоронення М.Сороки із Мордовії в Україну прах К.Зарицької був перепохований разом із її чоловіком в одну могилу на Личаківському цвинтарі у Львові.

На честь Катерини Зарицької у Пласті є курінь ч. 30 ім. Катрусі Зарицької. Заснований у Львові 26 березня 1995 року ст. пл. Лесею Онишко (зв'язкова) та гурточками «Мангусти», «Фіалки», «Хом'ячки» та «Проліски».

У 1991 році вулиця Воровського у Львові була перейменована на Зарицьких – на честь українського математика Мирона Зарицького та його доньки Катерини. 

Леся БОНДАРУК, Український інститут національної пам’яті

Фото з архіву ЦДВР

Ще цікаві повідомлення

Не бажаєте прокоментувати?