Монетизація субсидій: що потрібно знати споживачам?

З 1 січня 2019 року набули чинності зміни до Закону України “Про житлово-комунальні послуги”. Головна новація — житлові субсидії виплачуються споживачу в грошовій формі.

У березні 2019-го мільйони громадян вперше отримали на руки так звані «живі кошти» для сплати за комунальні послуги. А загалом на субсидії протягом поточного року з держбюджету заплановано витратити понад 55 мільярдів гривень.

Механізм виплат стає прозорішим

«Монетизація субсидій» — це запровадження розрахунків за комунальні послуги «живими» грошима, коли кошти субсидії надходять безпосередньо громадянину, котрий розраховується ними за спожиті послуги. Цей процес передбачає перехід від безготівкових розрахунків бюджету с підприємствами-надавачами житлово-комунальних послуг до виділення коштів для сплати цих послуг напряму отримувачам. Мета монетизації — створити прозорий механізм надання житлових субсидій та стимулювати громадян до економного споживання енергоносіїв. Про це журналістам регіональних ЗМІ  розповіли фахівці Мінсоцполітики та Світового банку на навчальному семінарі в Києві, що відбувся 16 квітня 2019 року.

«Наразі житловий сектор в Україні щорічно потребує 18 млрд. кубів газу, енергоспоживання в нашій державі складає 200 кВт на один квадратний метр.  А в європейських країнах цей показник перебуває на рівні 50-80 кВт, — повідомив Віталій Музиченко, генеральний директор Директорату сім’ї та соціальної підтримки Міністерства соціальної політики України. — Та субсидія, яка тривалий час представляла собою віртуальні клірингові розрахунки, на практиці була гальмом енергоефективності. Надання субсидій у грошовій формі заохочуватиме отримувачів заощаджувати енергоресурси за рахунок підвищення енергоефективності, встановлення сучасного обладнання, утеплення житла тощо».

Виплати житлових субсидій у грошовій формі відповідають європейській практиці адресних субсидій, де такий підхід вже підтвердив свою ефективність.

Дві моделі впровадження монетизації

“Монетизація субсидій здійснюється за двома моделями: безготівкова грошова форма і готівкова форма, — розповіла Валентина Войтенко, консультант Світового банку. — Безготівкова грошова форма запроваджена для громадян, які вперше звернуться за субсидією в 2019 році. На кожного одержувача субсидій автоматично відкривається персональний рахунок в «Ощадбанку» для надходження житлових субсидій у грошовій формі. Він має спеціальний режим використання: ці кошти банк спрямовує на оплату спожитих власником картки послуг. Зокрема, за газ, тепло, електроенергію, воду та інші житлово-комунальні послуги, які були надані субсидіанту. Після закінчення опалювального сезону суми невикористаних коштів субсидії, які утворюються за рахунок економного споживання води, теплової енергії, газу та електроенергії, люди зможуть витратити на власні потреби. Такий підхід заохочує людей до економії. Готівкова форма надання субсидій впроваджена для тих, хто вже отримував субсидію станом на кінець 2018 року. За цією моделлю субсидії виплачуються грошима безпосередньо громадянам, які повинні самостійно платити за спожиті житлово-комунальні послуги і, відповідно, в разі їх ощадливого використання, розпоряджатися сумами зекономленої субсидії».

Пенсіонери отримують субсидії через Пенсійний фонд України одночасно з пенсією — поштою або на банківський пенсійний рахунок. Решта одержувачів субсидій отримують виплати через особистий рахунок в «Ощадбанку». Безготівкова грошова форма і готівкова форма будуть реалізовуватися паралельно, і за результатами аналізу їх ефективності буде прийматися рішення щодо того, яким чином процес монетизації субсидій провадитиметься надалі.

Фахівці переконані, що монетизація заохочуватиме до енергозбереження та більш ефективного витрачання ресурсів та відкриє шлях до розвитку конкурентного ринку постачальників газу, електроенергії, води тощо. Адже досі споживачі фактично були закріплені за тим чи іншим монополістом. Розвиток конкуренції і можливість вибору – це єдиний цивілізований шлях до підвищення якості послуг та зниження тарифів на них.

Хто виграє і хто програє від монетизації субсидій?

Та люди побоюються, що монетизація призведе до зростання інфляції. Експерти розвінчують цей міф. “За оцінками Міністерства фінансів та міжнародних експертів, монетизація субсидій не призведе до зміни рівня інфляції і не може на неї впливати, — вважає Валентина Войтенко, консультант Світового банку. — По-перше, сума, яка виділяється, порівняно з іншими витратами бюджету не є значною. По-друге, не формуються нові витрати або нові бюджетні трансфери. Тобто гроші, по суті, перерозподіляються і надходять безпосередньо населенню замість облгазів. Отже, це не сформує додаткові витрати, а просто знизить кількість корупційних схем в нашій країні”.

Також існує міф, що від монетизації програють малозабезпечені верстви населення.

“Насправді, все навпаки, — зауважила Катерина Петрина, старший спеціаліст з питань соціального захисту Світового банку. — Якщо ми проведемо монетизацію і перейдемо до того, щоб ціна на газ була повністю ринкова, найбільше від цього виграють саме малозабезпечені верстви населення, оскільки вони зможуть отримати більше “живих” коштів. У програші опиняться ті, хто не рахує, не заощаджує та багато споживає. Таким споживачам доведеться платити більше. Водночас від монетизації виграє усе суспільство. Адже розподіл коштів стане прозорим, адміністрування більш якісним, а бюджетні кошти, призначені на надання соціальної допомоги, розподілятимуться саме тим, хто їх потребує. Монетизація дає змогу обмежити корупційну складову, бюрократію і зловживання, адже кошти державної підтримки надходитимуть напряму тим, хто споживає послуги”.

У перспективі монетизація субсидій дозволить домогосподарствам оплачувати закупівлю не лише природного газу, а й інший видів палива (брикети, пелети, брова, вугілля), які при поточній вартості газу набагато дешевші. Фахівці прогнозують, що це дасть у майбутньому знизити споживання природного газу. Також розрахунок «живими» грошима відкриє шлях до розвитку конкурентного ринку постачальників газу, електроенергії, води тощо. Адже досі споживачі фактично «закріплені» за тим чи іншим монополістом.

Отримав кошти — плати вчасно

Громадяни, які отримали на руки кошти, але вчасно не сплатити за житлово-комунальні послуги, ризикують залишитися без субсидії, доки не сплатять борг.

“Одержувачі субсидій мають певні зобов’язання: своєчасно і в повному обсязі оплачувати за житлово-комунальні послуги. Ці вимоги закладено в Порядок надання субсидій, — зауважила Алла Малієнко, керівник Київського прес-клубу Національної спілки журналістів України. — Зокрема, субсидія на наступний період не призначається, якщо є заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг більш ніж за один місяць на суму більш ніж 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Також надання субсидії припиняється, якщо через заборгованість домогосподарству припинили надання хоча б однієї з послуг”.

Якщо отримувач має заборгованість понад один місяць на суму від 340 грн, то йому субсидія на наступний період не призначається, допоки він не розрахується. Відтак субсидію буде перепризначено, але вже у безготівковій формі – такі доповнення до існуючого порядку наразі готує Уряд.

Дуже важливо, щоб у отримувача субсидій не було заборгованості за житлово-комунальні послуги станом на травень 2019 р., коли відбуватиметься перепризначення субсидій на наступний рік.

Що думають про монетизацію чернігівські постачальники послуг?

З рахунків за газ, отриманих клієнтами ТОВ «Чернігівгаз Збут» в березні, зникла графа «субсидія». Відтепер споживачу потрібно орієнтуватися суто на суму нараховану до сплати і повністю її оплатити, нагадує прес-служба компанії. «Чернігівгаз Збут» не контролюватиме ані надходження державних коштів, ані кількість отримувачів компенсацій. Компанія лише подаватиме списки боржників до місцевих відділів соцзахисту, які є підставою для позбавлення субсидії і в подальшому — припинення газопостачання.

«Наша компанія вітає крок держави в напрямку монетизації, — зазначає директор «Чернігівгаз Збуту» Іван Луста. — Це зробить ринок більш прозорим, а у споживачів буде змога оперувати цими коштами і, при можливості, дещо зекономити на комуналці. Втім, існує ризик, що людина може використати кошти не за призначенням. Постачальники послуг повністю залежатимуть від сумлінності громадян і своєчасних державних виплат «на руки» нашим клієнтам».

Зауважу, що станом на кінець березня побутові споживачі Чернігівської області мали заборгованість перед «Чернігівгаз Збутом» на суму понад 700 млн. грн. З них 210,5 млн. грн. – борги субсидіантів.

«Слабким» місцем нової системи керівник ТОВ «Чернігівгаз Збут» вважає те, що гроші по субсидії за лютий споживачі отримають лише в березні. Відповідно, у споживача виникає місячна заборгованість. «Нещодавно Мінсоцполітики заявило, що наявну переплату на особовому рахунку споживач може використати для оплати послуг в наступні періоди, — коментує ситуацію Іван Лустаа. — На ділі це може бути переплата відділу соцзахисту за минулі періоди. Відповідно, на кінець опалювального сезону ці кошти держава може списати, а у споживача станом на 1 червня знову ж таки виникне заборгованість. Дотепер постанова КМУ № 534 не відмінена, і цілком ймовірно, що після опалювального сезону споживачу буде зроблено перерахунок надлишкових коштів. Якщо домогосподарство не сплачувало поточних нарахувань, воно автоматично перейде в розряд боржників і буде змушене сплатити борг власними коштами».

В компанії «Чернігівгаз Збут»нагадують, що оплачувати рахунки потрібно в конкретні терміни. Якщо через абонкнижку – до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, а по квитанції – продовж 5 днів після її отримання. Інформацію про нарахування субсидії можна отримати в управліннях соцзахисту населення. До газової компанії потрібно звертатися щодо нарахувань за обсягами спожитого газу, заборгованостей або переплат.

Вікторія Сидорова

Навигация по записям

Ще цікаві повідомлення

Не бажаєте прокоментувати?