Модернізація, енергоефективність, сертифікація: що можна, а що заборонено?

Зменшити суми в платіжках за житлово-комунальні послуги можна! Як? За допомогою мінімізації енерговитрат.

Перший шлях – раціональний облік за допомогою лічильників, другий – модернізація власного житла.

Перший спосіб, на жаль, не вирішує іншу важливу проблему: втрати тепла на шляху до квартир мешканців, коли, образно кажучи, опалюється вулиця, і за це доводиться платити мешканцям всього будинку. На вирішення проблеми скорочення втрат тепла націлений Закон «Про енергетичну ефективність будівель», який діє в Україні з липня 2018 року. Особлива увага в ньому приділена визначенню енергоефективності будівель і сертифікації енергоефективності. Хто, яким чином і де може брати кредити на модернізацію житлового фонду, як після цього зміниться його вартість і яка роль мешканців будинків та відповідальність його управителів?

З чого складається енергоефективність?

Модернізація житлового фонду та впровадження заходів з енергоефективності – це загальний курс країни. Вигідний він як уряду, так і мешканцями багатоквартирних будинків. Обоє виграють на економії, уряд – на енергоресурсах, громадяни – на цифрах у платіжках. Відтак, щоб стимулювати відповідні заходи держава передбачила і певне фінансування – «теплі кредити», заклавши механізми компенсації до 90 відсотків від суми кредиту.

Разом із тим існує поняття субсидій, які здебільшого виступають жорстким демотиватором на шляху впровадження мешканцями будинків заходів з енергоефективності. Просто кажучи, люди не поспішають вкладати гроші у власне житло, сподіваючись на те, що держава вічно буде турбуватись про них. Це небажання посилюється ще і майже цілковитою відсутністю інформаційно-роз’яснювальної роботи. Натомість ті, хто вже скористався відповідними програмами від того тільки виграли.

Як проводиться модернізація?

Будь-яка модернізація без проведення енергоаудиту є неефективною. Більше того з початком дії закону сертифікація стала обов’язковою для всіх будівель при новому будівництві, реконструкції або капітальному ремонті. Йдеться про будівлі висотністю більше чотирьох поверхів. Сам сертифікат став обов’язковою складовою проектної документації та технічного паспорта на об’єкт.

За великим рахунком, аудит – це звичайна математика. Він не тільки показує де і як треба проводити заходи з енергомодернізації, але й є фактором запобігання нецільових і надмірних витрат керівниками ОСББ. Наприклад, встановлюючи в будинку індивідуальний тепловий пункт (ІТП) без аудиту, можна отримати нерівномірний розподіл тепла – хтось отримуватиме його більше (скажімо, через підключену до мережі опалення, але не обліковану лоджію), а хтось буде через це мерзнути. Відтак енергоаудит і сертифікація – це, радше, необхідність, ніж обов’язок. До того ж проводити відповідні заходи мають спеціальні сертифіковані державою установи – енергосервісні компанії. Вони можуть бути як державними, так і приватними. Вартість енергоаудиту – невелика. Для 100-квартирного багатоповерхового будинку вона не перевищуватиме 10 тисяч гривень. До того ж енергосервісні компанії даватимуть розстрочки виплат. Ще однією перевагою проведення таких заходів, окрім збереження тепла та економії на платіжках, є зростання в ціні нерухомості. Наскільки високо зросте ціна на житло поки невідомо, та все ж вона буде значно вищою, ніж аналогічне житло в будинку з нижчим класом.

Відповідальність голів ОСББ і ОЖБК

Деякі голови об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) та об’єднання житлово-будівельних кооперативів (ОЖБК) – а саме ці структури мають право брати «теплі кредити» – умудряються хитрувати, проводячи без відома мешканців будинків відповідні заходи. Найпоширеніший спосіб обдурити мешканців будинку – це змінити статут, дозволивши собі самостійно приймати рішення про витрати в понад одну тисячу гривень. Керівники йдуть в будівельну компанію чи кредитну спілку і беруть без відома мешканців будинку кредит, проводять ремонти без відповідних розрахунків. В результаті – за гроші людей дім або не повністю утеплили, або утеплили поганим утеплювачем, або поставили не ті вікна, чи купили ІТП за завищеною вартістю.

Яскравим прикладом того як не треба робити є зображені на фото результати утеплення будинків в Чернігові.

Як видно з фото, обидва дома утеплені частинами, що не дає бажаного ефекту енергоефективності і не впливає на платіжки мешканців, адже мінімальний ефект від утеплення має бути щонайменше 20%.

Подібна історія з індивідуальними тепловими пунктами, ефект від встановлення яких був би відчутний після проведення енергоаудиту. Через необізнаність мешканців багатоквартирних будинків «теплі кредити» поступово перетворюються в цілу схему відмивання грошей за участю голів ОСББ та компаній-кредиторів.

Через відсутність технічного нагляду можна завищувати ціну на матеріали, вартість робіт тощо, а роблячи утеплення будинків частинами, можна «доїти» їх мешканців з року в рік до безкінечності.

Якими мають бути дії мешканців будинку?

Перш за все кожен повинен знати, що описані вище дії керівників ОСББ чи ОЖБК треба кваліфікувати як нецільове використання коштів. Цільовим воно є у випадку, якщо відповідні рішення зафіксовані протоколами загальних зборів. Дозвіл на вирішення будь-яких економічних питань керівнику мають надати не менше 2/3 мешканців будинку. Все це, вкотре наголошуємо, має бути зафіксовано протоколами загальних зборів. Якщо таких протоколів немає, а кредит взяли без відома мешканців будинку, чи купили за кошти будинку, то будь-хто у праві подати до суду на голову ОСББ за розтрату коштів. І суд він виграє!

Отож, утеплюйтесь, модернізуйте та сертифікуйте власні будинки і обов’язково слідкуйте за використанням фінансів, бо в питаннях ОСББ сам нечистий ногу зламає.

Віталій Назаренко

Навігація записів

Ще цікаві повідомлення

Не бажаєте прокоментувати?