Події і коментарі.
Факт: 1 січня набув чинності новий державний стандарт щодо якості закупованого сирого молока. Однак через неготовність виробників Міністерство аграрної політики та продовольства відклало його введення на 1 липня 2018 року. Стандартом вводиться більш жорсткий рівень чистоти молока, до того ж воно має продаватися охолодженим. Лише таке молоко закуповуватимуть у виробників, у тому числі в населення. Інше буде вважатися другосортним і не підлягатиме закупівлі для переробки на продукти харчування.
Коментар: Новина викликала неабияку тривогу серед селян. Новація пов’язана з набуттям чинності Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом. Тої самої, несподіваний зрив підписання якої владою регіоналів у листопаді 2013 року став безпосереднім приводом (але далеко не єдиною причиною) другого Майдану. Тепер селяни бідкаються і на цю Угоду, і на Євросоюз.
Їх можна зрозуміти, враховуючи, який великий відсоток молока надходить саме з особистих господарств селян, яку велику роль відіграють доходи від цього в бюджеті селянських родин. Для багатьох з них, особливо за великого безробіття на селі, якраз молоко є основним джерелом доходів.
Введення стандарту відклали на півроку, але ж це все одно «нависає» над селянами. Лунають голоси про перегляд Угоди про асоціацію, про «вмовляння» керівництва ЄС пом’якшити тут вимоги до України. Проте все це навряд чи реально.
Отже, український уряд узявся якось розв’язувати проблему. Мало втішають людей балачки, що, мовляв, до нових стандартів треба було готуватися давно. Адже ще 2005 року, коли Україна вирішила долучитися до Світової організації торгівлі, вона взяла на себе зобов’язання поліпшити безпеку продуктів харчування тваринного походження. Але тут мало що робилося.
Що ж пропонується нині? Найпростіше — селянам радять об’єднуватися в молочні кооперативи. Мовляв, таким структурам, де будуть десятки чи й сотні корів, легше придбати доїльну техніку та холодильні установки. А саме від цього залежить якість молока. Однак легше висловити благі побажання, ніж реально створювати ці кооперативи. Їх таки створюють, але з цим теж немало проблем. Хоча б через дике й мало контрольоване зростання цін на техніку, обладнання для села, й не тільки для тваринництва. На техніку рільництва теж такі ціни, що не вистачає жодних урожаїв на її купівлю.
Так і для ферм. Тож чекаємо від уряду, крім побажань, і реальної підтримки таких кооперативів.
Нова «фішка» від уряду — вість, що другосортне молоко, яке, на жаль, складає переважну більшість закупленого із селянського двору (87%), закупатимуть і далі. Не для харчових продуктів, а для нехарчового виробництва. Тобто казеїну, може, ще чогось. Але чи так уже багато молока йде на таке виробництво?
А ще в уряді радять більше споживати молока самим людям. Є й статистика: виявляється, українці споживають молока майже вдвічі менше від встановленої нашим Міністерством охорони здоров’я норми, на 43% менше від європейців. Що ж, гарна порада. Правда, трохи в ній коробить, що, виходить, самим своє другосортне молоко споживати можна? Та й щодо харчування: хіба лише щодо молока українці «недобирають норми»? Таке саме — й щодо споживання багатьох інших продуктів, у тому числі здавна традиційних для українців: круп, олії різних видів, риби, меду. І чи накупить молока звичайна родина, коли на базарі ціна півторалітрової пляшки вже за 20 гривень?
Так що тривоги селян тривають. А влада вкотре демонструє, що мало, виявляється, гучно вступати до СОТ чи підписувати міжнародні угоди, а треба щось і робити після цього.
Петро АНТОНЕНКО,
редактор газети «Світ-інфо» м. Чернігів
