Краса існує в цьому світі, щоб її помічали

У читальному залі Ніжинської центральної міської бібліотеки відбулась презентація книжки «Катарсис» члена «Літературної вітальні» Наталії Кочакової.

Авторка — колишній викладач іноземних мов (випускниця Ніжинського педінституту). Н. Кочакова працювала в школах, інтернаті, і ,навіть, на заводі «Прогрес», консервному заводі.

В сім’ї був культ книги. Тому Наталія Євгеніївна читала все життя, хоча б 500-600 сторінок в день. Головний мотив  її збірки — відкриття краси навколишнього світу, яка сприяє оновленню людської душі.

До книжки увійшли вірші та проза для дітей. Вона гарно ілюстрована самою авторкою (дванадцять кольорових малюнків). На обкладинці-засніжені гори, над якими видно метелика (людську душу).

«Цю книгу я написала в першу чергу для своїх рідних, близьких, друзів, знайомих, а також численних учнів, щоб поділитися з ними своїми відчуттями, думками, досвідом, світосприйманням», — пише Наталія Євгеніївна.

Вона чудовий оповідач, який добре знає дитячу психологію. Адже збірка — саме для дітей і батьків.

Передмову зробив літературознавець Олександр Гадзинський. І якщо вірші більше орієнтовані на дорослих, то казки — для дітей. Вони об’єднані в цикл «Історії чарівного саду».

Цей сад дійсно існує. Наталія Кочакова згадала, як вони з чоловіком його формували, доглядали. То була їхня дача. А потім  довелося сад просто подарувати, щоб зберегти йому життя.

Авторка осучаснює відомі літературні образи, переосмислює їх, примушує юних читачів задуматися над неоднозначністю людського життя.

Перша казка — про працьовиту Бджолу й легковажну Осу. Висновок: праця повинна мати мету і якось винагороджуватися («Оса і Бджола»). Мудрого кота Рижика з іншої казки звірі хотіли вибрати царем, та  вирішили кота не псувати («Рижик»). У казці «Хто найщасливіший?» це питання вирішували Метелик, Равлик і папуга.

«Краса існує в цьому світі, щоб її помічати, нею захоплюватися…А вік її такий короткий», — робить висновок авторка.

Вірші Наталія Евгеніївна присвятила сину Анатолію Столяру. Вони діляться на шість розділів. Поезії авторки притамані щирість і сповідальність («Дар нежданный», «Зграя», «Картини спогадів мого життя»).

Поетичні роздуми сповнені любові до людей та навколишнього світу. До неї приходить натхнення, ніби одкровення. Здатність писати вірші-як «дар нежданный». Він, наче ватра, освітив шлях у другій половині життя.

«Не даремно ми спостерігаєм те диво, що на втіху й радість нам дано», — вважає поетеса.

Вірші оспівують красу природи («Верби», «Дощ», «Зимовий етюд»). Ілюстрації доповнюють текст. Для Н. Кочакової Батьківщина-понад усе.

«Моя Вкраїна — біль душі моєї, моя надія і моя любов», — пише вона.

Людської долі полотно — невичерпе джерело спогадів. Авторка згадує бабусю Поліну, дідуся Івана,  коханого чоловіка. У збірці є навіть поема «Чотири життя однієї душі». Авторка пише українською й російською мовами. В Україні живе з трьох років. Її сім’я переїхала сюди з м. Ленінабад (Таджикістан). Закінчила середню школу N3 в нашому місті. Перед тим її сім’я жила у Чернігові.

Підбираючи назву для своєї збірки, Наталія Євгеніївна використала поняття «катарсис» як «очищення емоцій мистецтвом». Для неї це — літературна творчість, яка дарує радість.

Наталія Старінко

Навігація записів

Ще цікаві повідомлення

Не бажаєте прокоментувати?