Краків очима українця: дорогою королів

Мандри. Розповідь друга.

На кордоні довелося постояти – спокусливий безвіз наразі покликав у дорогу тисячі українців! І це – добре, бо чим більше людина мандрує світом, тим цікавіший її духовний всесвіт. Адже в такій подорожі мимоволі вбираєш у себе цілі епохи, пізнаєш традиції різних народів, а це – прекрасний досвід! Кожна культура має на тебе свій унікальний вплив. Тому люди на Заході, навіть у дуже поважному віці, так люблять подорожувати, і під час дружніх вечірок розповідають одне одному не про тамтешніх політиків, хвороби та город (це – надто нудні, нецікаві теми), а про чергову захоплюючу мандрівку до Таїланду, Непалу чи Індонезії, – просто Європу вони вже об’їздили, як то кажуть, вздовж і впоперек, хочеться чогось більш екзотичного… Людина, яка часто подорожує світом, краще розуміє його і почувається по-справжньому вільною. Це – головний висновок, який я зробив із цих мандрів.

Барбакан Кракова
Барбакан Кракова

Краків – дуже красиве, самобутнє та романтичне місто, овіяне давніми легендами. Його назва походить від легендарного князя Крака, який начебто власноручно знищив могутнього дракона, котрий жив у печері Вавельського пагорба, і заснував таке дивовижне місто. Легенда також говорить, що Ванда, дочка Крака, не бажаючи вийти заміж за німця і віддати йому у володіння свою країну, наклала на себе руки, кинувшись у Віслу.

Вигляд на Головний Ринок
Вигляд на Головний Ринок

Є й інша красива легенда про грізного дракона, який докучав місцевим жителям. Тому король Кракова пообіцяв віддати свою ненаглядну доньку в дружини рятівникові. Сміливець знайшовся, причому переміг супротивника за допомогою хитрості та хімії, змішавши сірчане дихання дракона з водою… Тільки от від нагороди хлопець відмовився – побажав натомість, щоб йому зробили чоботи з драконячої шкіри. Мабуть, той ще модник був!

Кпаків-Вавельський палацНа скульптуру дракона, який став улюбленцем дітей (хоча й дмухає раз-по-раз вогнем за допомогою чарівного пристрою) та визначною пам’яткою Кракова, можна помилуватися нині біля підніжжя Вавельського замку з боку річки, а також заглянути в його печеру, хоча це всього лише «чорний» вихід з Вавеля – головні ворота знаходяться на іншому боці…

Войцех Пестка
Войцех Пестка

Для нас тут фактично відсутній мовний бар’єр: багато поляків розуміють українську, та й польська для українців – нескладна. Тож спілкуватися доволі комфортно. У мене є друзі – знані польські письменники Войцех Пестка та Збігнєв Фрончек.

Збігнєв Фрончек
Збігнєв Фрончек

Вони завжди говорять польською, а я – українською, і ми чудово розуміємо один одного! А ще у Кракові є відомий Яґеллонський університет, де вивчають українську. Його випускниці, фахівці з української літератури – Роксана Кжемінська, Анна Тилютка та Маріанна Хлопек-Лабо – переклали польською нашу з Танею книжку віршів «Розмова чоловіка і жінки» (власне, це була перша наша закордонна книга, яка здобула премію імені видатного поляка Юзефа Лободовського, друга України).

Роксана_Кжемінська
Роксана_Кжемінська

Душа Кракова, який щороку відвідує понад дев’ять мільйонів туристів, це – звісно, Старе Місто – скарбниця шедеврів мистецтва та цінних пам’яток архітектури. Тут розташовано понад 1200 пам’яток, котрі представляють усі стилі архітектури – від середньовіччя до новітніх часів. Краківська площа

Ринок належить до найбільших у Європі і залишається незмінною з 1257-го! У 2013 році Краків отримав звання «місто літератури ЮНЕСКО», ставши 7-м у світі і першим у центрально-східній Європі.

Барбакан Кракова
Барбакан Кракова

В 1320 році тут, у вавельській катедрі, відбулася коронація Владислава Локетка. Відтоді, аж до 1734-го, Краків був місцем коронації королів Польщі. І нині один із найпопулярніших туристичних маршрутів – це славетна дорога королів. Взагалі, у Польщі є декілька столиць: Варшава – адміністративна, Закопане – зимова, ну а душа цієї країни – в найцікавішому, як на мене, місті Кракові. Неприступний і водночас такий привітний Вавель (легендарне серце міста!), торгівельні ряди Сукенніце (найдовша – стометрова – будова площі Ринок, де для кожного тут знайдеться чарівний сувенір), заплутані, загадкові, містичні й такі прекрасні вулички старого міста… І як не загадати бажання під «хейнал», мелодію сурмача, яка ллється з вежі Маріанського костелу?!

Ворота Флоріана
Ворота Флоріана

Якщо вірити ще одній легенді, то в XIV столітті тодішній «колега» цього сурмача першим помітив орду ворогів, які наближалися до міста, і вчасно попередив городян хейналом, однак дограти не встиг – горло йому пронизала татарська стріла… Натомість сьогодні сурмач весело посміхається та махає рукою туристам, які постійно збираються на площі Ринок.

Маріацький костел
Маріацький костел

Ще одна визначна архітектурна пам’ятка – 70-метрова вежа. Це – все, що залишилося від середньовічної ратуші після того, як на початку XVII століття у верхівку вдарила блискавка, і все згоріло дотла. Власне, й сама вежа ледве вижила – після тієї неприємної події вона… небезпечно нахилилася. Тож, щоб врятувати її від падіння, із західного боку башту належно укріпили, а гострий готичний шпиль замінили на бароковий купол. Наразі те, що залишилося від ратуші, розібрали в XIX столітті, а стародавня вежа так і стоїть, нахилена на 55 сантиметрів!

Костел святих Петра і Павла
Костел святих Петра і Павла

Крім Вавельського замку, в Кракові – велика кількість церков і костелів різних епох та архітектурних стилів. Виходять на площу Марії Магдалени бароковий Петропавлівський костел, чий фасад прикрашений статуями 12-ти апостолів, і величний костел Святого Анджея (монастир кларисок) – один із найстаріших у місті, що простояв майже тисячоліття. На площі Ринок можна помилуватися і милим фонтаном із бронзовою фігуркою хлопчика, а також пам’ятником славетному Адаму Міцкевичу.

Краків-Флоріанська вулицяНемов зачарований, ходив я цим казковим і водночас таким реальним містом (до речі, дуже раджу подбати про зручне та надійне взуття, уникаючи натомість надто високих підборів, від яких швидко стомлюються ноги). Так не хотілося прощатися!

Втім, це була лише перша частина моєї захоплюючої подорожі. Адже попереду були також вражаюче неймовірні, дуже вишукані міста – німецький Дрезден та чеська Прага. Тому за традицією кинув у фонтан на площі Ринок монетку і сказав моєму Кракову: «До побачення!». Бо сподіваюся ще не раз приїхати сюди – пройти незрівнянного дорогою королів (по-моєму, це – одне з чудес світу!), по-дружньому поручкатися зі знайомим драконом і привітно помахати доброму сурмачеві.

Ягеллонський університет
Ягеллонський університет

Сергій ДЗЮБА

Історія перша: Шалені походеньки Європою. У Львові

Наступна розповідь — про Дрезден: «Сикстинську мадонну» і Саксонську Швейцарію

Навігація записів

Ще цікаві повідомлення

Не бажаєте прокоментувати?