Його Величність − Ніжинський Огірок

IMGP0017-007

Саме йому було присвячено бібліотечний огірковий ярмарок в “Літературній вітальні" Ніжинської центральної міської бібліотеки.

Огірок давно став справжнім брендом і візитівкою нашого міста. І навіть-культурним явищем. 16 грудня 2005 року, за ініціативою міськвиконкому, йому вста новили унікальний пам"ятник,на той час 1-й пам"ятник овочу в Україні: нііжинський огірок з рідкісного зеленого граніту лежить на діжці, що роз ташована на льосі /автор проекту Леонід Воробйов/. Матеріал для пам"ятника привезли з Італії. Із завданням чудово впоралися місцеві умільці.

«Вони в банці є і в бочці-

Ніжинськії огірочки.

Консервуєм їх і солим,

Краще їх нема до столу”.

/»Огірочки з Ніжина"  Г. Бурлій/

IMGP0002-029Ведуча «вітальні»  бібліотекар Людмила Конопля-Носач нагадала присут нім історію появи на нашій землі огірків. Колись цей овоч привезли до Європи з Вест-Індії англійці. Батьківщина огірка-Індія та Китай. Близько 6 тисяч років існує він на планеті. Навіть у Біблії згадуюються огірки. В Україну вони потрапили лише в кінці ХVIст. Російська імператриця Кате рина II, під час подорожі до Криму у 1787 році, скуштувала ніжинські огірки, виголосила: «Впредь неизменно поставлять нежинские огурцы к царскому столу в Петербург». Користуючись нагодою, заповзяті ніжинці доставили у Північну Пальміру ще й кабачки, квасолю, баклажани. Свіжі й солоні ніжинські огірки, маючи незрівнянний смак, підкорили не тільки царський двір, але й всю Росію, а незабаром — і весь світ.

IMGP0011-014_16-05-29Огірковою славою наше місто зобов"язано грекам.Переселенці з далекої країни привезли з собою насіння мініатюрних огірків. Вирощували їх у заплаві річки Остер. Солили греки овочі за особливими рецептами. Їх делікатеси стали джерелом гарного прибутку для міста. Після заснування Одеси /1793 р./ ніжинські греки почали масово переїжджати туди. Дякуючи за багаторічну гостинність, вони подарували містянам насіння своїх огірків і розкрили секрети їхнього соління.

«Ростимо, як і росли,

Ми на ніжинській землі.

Особливою водою

Поливають нас з тобою».

/”Ніжинські огірки” Л.Турова/

IMGP0013-010Вже в середині ХIХ ст. вирощування і обробка безцінних огірків стало звичною справою. На промислову основу огірки поставили підприємці Гольденберги. До 1917 року хрусткий овоч поставлявся до 56 країн. З початком громадянської війни цей вид продукції перестали випускати, а завод розграбували. Відновили виробництво тільки у 1927 році, в радянські часи, на Ніжинському консервному заводі.

В чому ж секрет наших огірочків? Ніжинщина має особливі грунти, які містять багато іонів срібла. Тому овоч надзвичайно смачний і хрусткий. Для засолювання огірків використовували джерельну воду, в якій чимало кальцію. Це надає особливого хрускоту огіркам. Неможливо виростити ніжинські огірки поза межами Ніжинщини.

«Їх нема смачніших в світі-

Знають це дорослі й діти.

Бо вирощують у нас

Огірочки вищий клас!»

Цікавим був виступ Івана Федоровича Щербака з родини бондарів, де з покоління в покоління передається секрет виготовлення діжок з липи й дуба. Портрет майстра-бондаря і його роботи є у краєзнавчому куточку читального залу. Іван Федорович поділився з нами секретами солінь та різних заготовок з овочів. А йому було що розказати. Багато років бонда рював він на Ніжинському консервному заводі. В ті часи тут виготовляли   найвідомішу в країні консервовану плодово-овочеву продукцію. Вона експортувалась до 70 країн. Баночка «Ніжинських огірків» була незмінним дефіцитом і найкращим подарунком. Сьогодні місцевий консервний комбінат успішно розвивається у складі Fozzy Group.

«За кордоном теж їх знають,

Бо на експорт відправляють.

Всім припали до душі

Ніжинськії огірки!»

Ще один гість «вітальні» Сергій Данилович Іващенко розповів про селек ційну діяльність своєї матері на дослідній станції в Крутах. За невтомну наукову працю вона мала сертифікати на авторське право. Створила нові сорти цибулі, буряків. Тільки новий сорт огірків не встигла авторизу вати. Звісно, не обійшлося і без дегустації популярного ніжинського ово ча. Бібліотекарі поділилися своїми рецептами й готівкою. Найсмачнішою вона виявилась у Тамари Колотило, заввідділом обслуговування ЦБС. Крім солінь та салатів, вона з огірків ще й варення варить.

Свій внесок у популяризацію ніжинських огірків зробили і майстри пера нашого клубу. Прозвучали поетичні твори «Ніжинські  огірочки» Світлани Рижевської, «Ода огіркові» Анатолія Шевельова, «Огірочки з Ніжина» Галини Бурлій, «Ніжинські огірочки» Лідії Турової, ін. Всі вони поповнять теку «Його Величність ніжинський огірок» /в поезії/ краєзнавчого куточку, з матеріалами якого ознайомила гостей і членів «Літературної вітальні»  бібліограф Гусева Любов. До речі, є тут і «Домашній погребок» зі знаменитими огірками по-ніжинські. А також працює «Бібліотечне огірково-довідкове бюро».

«Такі врожаї в Ніжині-дай Боже!

Спасибі нашій матінці-земле.

На Кручі, чи й на Мигалівці, може,

Є справжні огіркові королі!”

/»Ода огіркові" А. Шевельов/

Наталія СТАРІНКО, бібліотекар Ніжинської ЦБС

 

Ще цікаві повідомлення

Не бажаєте прокоментувати?