Ічня вустами очевидців нічного жаху

Як відомо, 9 жовтня вночі на 6-му військовому арсеналі поблизу міста Ічня почалися вибухи, у зв’язку з чим по всій Чернігівській області введені відповідні обмежувальні заходи.

У соціальних мережах та в чисельних ЗМІ повідомлялося, що люди були змушені терміново покидати свої домівки вночі та рятуватися від небезпеки (польовими дорогами та іншими шляхами), встигаючи взяти з собою лише найнеобхідніше і першочергове.

На даний час частина жителів краю вже повернулася і багато ще повертається до своїх рідних домівок.

З декотрими з них вдалося поспілкуватися безпосередньо.

Світлана Анатоліївна Здор:

— У перші хвилини вибухів нам було дуже страшно, бо це сталося вночі – спочатку чули незначні хлопки і думали, що це грім, адже в небі саме скупчилися хмари, проте згодом почалися такі сильні вибухи, що аж все небо засяяло.

Ми сховалися в погріб, але згодом вирішили втікати буквально під осколками. Врешті дякуючи добрим людям і усій громаді нас вивезли в Парафіївку, де усіх дуже добре зустріли і прихистили.

Мешкали ми в дитсадочку при місцевій школі, за що окрема подяка добрій і чуйній директорці школи, яка постійно нас навідувала і цікавилася нашим самопочуттям.

З нами, до речі, евакуювалася 92-річна бабуся, яка, дякуючи Богові і добрим людям, перенесла все це нормально.

Усім необхідним – ліками, харчуванням, теплом, ліжками з ковдрами – нас щедро забезпечили, за що велике спасибі всій Парафіївській громаді, адже ми насправді не чекали такого добра і людяності, чим нас сповна обдарували.

Наразі ми вертаємося додому, але не знаємо, що там нас чекає, бо знайомі, котрі вже повернулися назад в Ічню, розповідали, що хоча будівлі постраждали не дуже, проте зараз багато невідомих вибухонебезпечних речей розкидано по землі. Про це попереджають усіх громадян, щоб не чіпали незнайомих речей і повідомляли до служби МНС в разі виявлення чогось подібного.

Ще раз дякуємо усім за допомогу і підтримку.

Галина Сергіївна Князь:

— Хочеться дуже подякувати усім жителям села Іржавець, а особливо працівникам і директору школи, де нас тепло і чуйно прийняли.

Крім того, що нас щедро нагодували та дуже тепло обігріли приміщення, нам постійно пропонували медичну допомогу та турбувалися про наш стан здоров’я.

Спочатку нас евакуйованих було 25 чоловік, а потім додалося ще людей і стало більше ста громадян.

Коли ж почалися вибухи, то кожен вже втікав, як міг – хто пішки і бігом, а хто на автомобілі. Врешті ми зібралися біля міської ради, звідки нас почали евакуйовувати автобусами – кого в Ніжин, кого в Парафіївку, кого в Южне чи ще куди.

За добру організацію порятунку людей хочеться окремо подякувати голові міської ради та всім іншим представникам влади.

Наразі ми повертаємося додому, для чого нам організували автобус.

Зі слів сусідів, які вже повернулися, знаємо, наше помешкання нібито не дуже постраждало – розповідали, що вікна й двері побито, а все інше ціле.

Десь біля сусіднього будинку, казали люди, що впав снаряд, але помешкання лишилися відносно неушкодженими.

Кажуть, що й постраждалих не було.

Газу й світла начебто немає, але розповідали, що зранку ще спостерігалися спалахи полум’я та хтось чув вибухи.

Але ми їдемо додому і сподіваємося, що все буде добре!..

… Через деякий час ми зателефонували цим людям і дізналися, що сім’я Галини Сергіївни вже вдома – помешкання дійсно лишилося цілим, хоча вікна й двері повибивало вибуховою хвилею. Тобто, дуже пощастило їм, що вчасно евакуювалися з будинку.

Довкола начебто нічого небезпечного не знайшли, але це наразі перші враження.

Вибухів теж уже не чути.

Світлана Анатоліївна теж вже повернулася в рідний дім, який майже не постраждав, хоча у сусідньому будинку шибки повибивало, а неподалік знайшли кілька вибухонебезпечних речей, які знешкодили спеціалісти.

Спілкуючись з іншими людьми, вони дізналися, що деякі жителі відмовилися від евакуації і пережили небезпечний період у себе вдома.

Тобто, люди відходять від пережитих емоцій і стресу та поступово повертаються до нормального життя.

Сергій Вітер

Навігація записів

Ще цікаві повідомлення

Не бажаєте прокоментувати?