Для чого у Чернігові кронують дерева?

Навіщо працівники КП «Зеленбуд» зрізають верхівки дерев у Чернігові? Як стверджують деякі громадські активісти, таким чином нищаться зелені насадження на вулицях і в парках нашого обласного центру.

Аби уникнути перекручення фактів і некомпетентних висновків, ясність у ці питання вносить головний інженер КП «Зеленбуд» Чернігівської міської ради Василь Кошельник.

Василь Кошельник
Омолодження дерев вирішує декілька проблем

– Роботи з кронування дерев у Чернігові наші працівники виконують відповідно до «Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах» (наказ № 105 Міністерства будівництва, архітектури та ЖКГ від 10.04.2006 року). Точніше, цей процес правильно називати омолодженням. У Правилах чітко розписано, що та як мають робити працівники установ, відповідальні за збереження зелених зон у містах і селищах. По-перше, слід зазначити, що не всі дерева придатні до омолодження. Найбільш безболісно цей процес переживають і згодом рівномірно відновлюють зелену масу тополі пірамідальні, тополі білі, чорні, клени, каштани.

По-друге, ми не знищуємо, а, навпаки, зберігаємо це дерево. За рік-два виростають нові гілки і зелена маса навіть збільшується. Дерево як поглинало вуглекислий газ, так і продовжує це робити, а також виділяє кисень.

По-третє, і це дуже важливо, ми ліквідуємо аварійність дерева, тобто воно не зламається під час сильного вітру, не пошкодить машини чи будівлі, не впаде на голови людям. Два тижні тому ми виконували роботи на перехресті проспектів Миру та Перемоги біля підземного переходу. Там стояла пірамідальна тополя висотою до 40 м. Жителі сусіднього будинку зверталися, щоб ми зробили кронування. Ми почали роботу, хоча виникли певні складнощі: поруч – дорога, підземний перехід з пластиковим навісом, будинки. І вже під час роботи побачили, що дерево всередині трухляве, від сильного вітру могло легко впасти. Громадського активіста не притягнуть до відповідальності, якщо воно щось пошкодить (а такі випадки бувають!) чи створить аварійну ситуацію на дорозі. А у нас одразу ж запитають: куди ви дивилися?! На щастя, в нашому обласному центрі не було трагічних випадків, щоб десь когось травмувало. Але хто нам за це подякує? З усіх боків чуємо лише критику.

– Можна згадати цьогорічну ситуацію, коли проводилося обстеження на Валу, і представники громадськості були проти видалення старих дерев, а після цього дерева зламалися під час негоди!

– Дійсно, громадські активісти наполягали, що дерево, якому вже 80 років, треба обов’язково зберегти. А що сталося буквально за кілька днів? Після буревію такі дерева падали, обриваючи лінії електромереж. В суботу о 7-й ранку я вже був на роботі, тому що це дуже небезпечно: висока напруга, а там ходять люди. Поки ми чекали бригаду «Чернігівобленерго», я фізично не пускав людей, аби ніхто не постраждав. Там вранці вже гуляли групи туристів. На жаль, цього ніхто не бачить. У нас є фото, як все це виглядало, я хочу донести, що може статися лихо, аби люди це розуміли. Не завжди візуально нормальне дерево здорове (додаємо фото з Валу, яке це ілюструє – авт.). На жаль, вік дерева – обмежений. В лісі воно досягає своєї зрілості за 50-60 років, а в містах може стати небезпечним за 30-40 років. Такі дерева треба поступово замінювати.

Доглядати за деревами мають фахівці

– Кронування тополь – окреме питання. Пам’ятаєте, торік на сайті міської ради з’явилася петиція, що треба видалити всі тополі в Чернігові, адже коли летить пух, люди страждають від алергії? В «Зеленбуді» запропонували інший шлях вирішення проблеми – замість знищення дерев їх омолодити. Після цього 10 років дерево не дає пуху. Це дозволяється Правилами. Тож чому нам не варто цього зробити?

Подібні роботи ми виконували по вул. Шевченка біля двох військових частин, в районі «Хімволокно», де діє стадіон і спортивна школа (додаємо фото, де можна побачити, що дерева виглядають естетично – авт.). Зараз ці дерева не несуть загрози. Таким чином ми омолодили понад 500 тополь по місту. Всі дерева живі-здорові. Переважна частина з них були висотою до 40 м. Залишаємо 10-11 м за стандартом, аби вони не торкалися ліній електропередач, не торкалися тролейбусної мережі. Зробили кронування на Шерстянці за підземним переходом. Зверніть увагу на ділянку напроти бібліотеки Короленка, як гарно там зараз виглядають дерева. Невже це погано для міста?!

Інша справа, що не всі дерева в Чернігові кронують саме працівники нашого підприємства. По вул. Хлібопекарській, Гончій, Шевченка біля стадіону обрізку гілля виконувала бригада компанії «Чернігівобленерго» (як це зараз жахливо виглядає по вул. Шевченка – можемо побачити на фото – авт.). Вони посилаються на постанову Кабміну №209, яка надає їм це право, й проводять обрізку над лініями електропередач. Але роблять це недолуго й недбайлово. Це проблема. З 2015 року ми піднімали цю тему, зверталися до журналістів, екологів. Дерева після такої обрізки втрачають свій естетичний вигляд. Ми просили представників «Чернігівобленерго» погоджувати ці роботи з нами. В 2016-му році вони прислухалися, але потім знову почали чинити на власний розсуд. На жаль, громадські активісти теж не бачать цієї проблеми або не хочуть звертати на неї увагу.

Намагаємося зберегти кожну рослину

– Як можете прокоментувати ситуацію, коли за адресою вул. 1 травня, 195, були кроновані здорові на вигляд дерева?

– Голова ОСББ, яке там діє, надіслав нам лист-звернення з підписами мешканців будинку, в якому КП «Зеленбуд» просили провести роботи з обстеження та видалення (!) дерев. Комісія, як того вимагають Правила, оглянула ці дерева й дійшла висновку, що вони перебувають у задовільному стані. Ми не дали дозвіл на видалення. Вирішили, що їх треба омолодити і таким чином прибрати аварійність, адже жителі будинку планували звести там дитячий майданчик. Так, зараз ці дерева виглядають не дуже естетично, але за рік-два набудуть гарного вигляду. Я розумію, що декому з жителів таке рішення проблеми не до душі. Але, повірте, щодня на адресу нашого підприємства надходить чимало листів, скарг, прохань про видалення дерев, які насправді являють загрозу. Ми працюємо, виїжджаємо, обстежуємо та ухвалюємо відповідне рішення. Намагаємося зберегти кожне здорове дерево, знайти компроміс. Дерева не живуть вічно та потребують ретельного догляду: їх треба оберігати, поливати, підживлювати, лікувати.

В місті вже важко знайти ділянку, де можна садити

– На адресу КП «Зеленбуд» також лунають звинувачення, що в місті видаляються великі дерева, а натомість висаджуються – маленькі, декоративні, й кущі. Тобто кількість зеленої маси загалом зменшується.

– Дерево віком 5-7 років коштує значно більше, ніж одно-дворічне. На жаль, можливості нашого бюджету обмежені. Але я вважаю, що саджанець розміром 1,5-2 м – це нормально для нашого міста. Чому висаджуємо переважно невеликі дерева? Є складнощі, де саме посадити дерево, бо всюди проходять інженерні мережі. В землі – високовольний кабель, тому я не маю права висаджувати дерева на відстані ближче 2 м. Маємо враховувати, де проходять мережі зв’язку, трубопроводи «Чернігівгазу», ТЕЦ, «Облтеплокомунерго», «Водоканалу» тощо. Зверху прокладені лінії електромереж. Є певні обмеження біля доріг, де рухається автотранспорт. Дерева не мають закривати знаки, світлофори тощо.

Ми маємо врахувати купу різних нюансів, погоджувати наші плани з фахівцями електромереж, «Водоканалу» тощо. Розумію, що пересічним жителям Чернігова про це невідомо. Насправді це вже гостра проблема – де саме посадити? Шукаємо, розглядаємо різні варіанти. Приміром, на вул. Кирпоноса зробили міні-сквер, на Рокосовського біля територіального центру, знайшли місце біля аптеки, будемо робити там невелику зелену зону. Розмірковуємо, як краще зробити озеленення по проспекту Перемоги від Пяти кутів у бік центру. Там всюди асфальт. Треба подбати про нові зелені зони в мікрорайоні Масани, адже там ведеться активне житлове будівництво. Ми постійно підсаджуємо дерева на Алеї героїв і в сквері біля пам’ятника Богдану Хмельницькому.

   — Василю Івановичу, чи вивчають і використовують фахівці КП «Зеленбуд» досвід інших міст?

— Так, маємо зв’язки з Харковом, Сумами, Києвом, Хмельницьким. Повірте, там такі ж проблеми. Вони так само кронують старі дерева. Щоправда, порівняно з тими містами, про які я згадав, то у нас значно більше зелених насаджень. Це можна помітити неозброєним оком. В Дніпрі за останні роки провели омолодження близько 90% дерев. І лише після цього міська рада ухвалила мораторій на кронування. Порівняно з Дніпром Чернігів – це джунглі.

Особисто я не вважаю, що кронування – це проблема. Подивіться на каштани. Деякі дерева мають сильні хімічні опіки. По-перше, від сонячного світла. Якщо коріння знаходиться під асфальтом, ця поверхня влітку сильно нагрівається, страждає коренева система. По-друге, взимку ми посипаємо дороги сумішшю з піску й солі. Це не секрет, а для дерева це шкідливо. По-третє, каштани хворіють, їх поїдає міль. Лікувати – дорого. Треба розставляти феромонні пастки та трихограми (це біологічний метод боротьби з міллю, коли поширюється жучок, який поїдає лічинки молі). В 2013-му році ми це робили. Це було ефективно, але нас знову критикували за те, що витрачаємо бюджетні кошти. Я тоді запрошував журналістів і показував, як ми це робимо. Там, де провели омолодження, молі практично не було. В той же час на «Хімволокно» міль знищувала цілі насадження каштанів.

Загалом догляд за деревом — складний процес. У цих же Правилах сказано, що треба періодично мити листя. Слава Богу, у нас йдуть дощі. Ви також бачите, в яких умовах ростуть дерева на вулицях. Якщо все навкруги заасфальтоване, земля біля дерева настільки спресована, що треба дбати про додатковий полив. Має бути комплексний підхід, а це вимагає значних ресурсів – і фінансових, і людських.

Навігація записів

Ще цікаві повідомлення

Не бажаєте прокоментувати?