Чи можна не захворіти на рак легенів?

Рак легені — це одна з найбільш частих і небезпечних злоякісних пухлин – є провідною причиною смерті від онкологічних захворювань в світі (близько 1 500 000 випадків на рік), пізня діагностика є основною перешкодою поліпшенню результатів лікування цієї хвороби. Тільки 15% хворих переживають 5 років після діагностики, та 7% – 10 років. Тому кожна людина зобов’язана мати хоча б загальне уявлення про причини його виникнення, симптоми, методи діагностики та лікування.

За локалізацією виділяють три форми:

центральна (ендобронхіальний рак, перибронхіальний вузлуватий рак і розгалужений рак) зустрічається в 2/3 випадків. Вона розвивається в головному, проміжному або частковому бронху, часто супроводжується пневмонією або абсцесом, які ускладнюють діагностику;

периферична (кругла пухлина, пневмопієподібний рак, верхівковий рак – Пенкоста) Симптоматика прихована, виявляється тільки тоді, коли пухлина поширюється на плевру або інші тканини і органи;

атипова (медіастинальна, кісткова, мозкова, печінкова і ін.).

Умовні чотири стадії раку легені (кожна з них має кілька підстадій, залежно від розміру пухлини, кількості та розташування метастазів):

І – пухлина локалізована, поки не уражені найближчі лімфатичні вузли.

ІІ – продовжує розвиватися рак легень, можуть з’являються метастази в найближчих лімфатичних вузлах.

Хворі з І-ІІст. підлягають радикальному хірургічному лікуванню з позитивним прогнозом після нього. У випадку протипоказань, або відмови від операції – хіміотерапія та/або опромінення.

ІІІ – поширюється на прилеглі органи: кістки, судини, серце, трахея, плевра, стравохід.

Для кращих результатів лікування в обов’язковому порядку розпочинають з хіміотерапії та/або опромінення, після чого виконують операцію за показаннями. Прогноз щодо одужання до 40%.

ІV – метастази пухлини виявляються у віддалених органах і тканинах. Частіше невиліковний – 90%, лікар може тільки полегшити стан.

онкологія-Чернігів1За типом тканини, в якій почався розвиток пухлини, розрізняють три групи (залежно від типу пухлини, ступеню диференціації можливо спрогнозувати швидкість росту, здатність до метастазів, тактику і перспективи терапії):

Дрібноклітинний рак легені, зустрічається відносно рідко, в 15 % випадків, але має високу здатність до метастазів, приховану симптоматику, швидку течію і вкрай несприятливий прогноз.

Недрібноклітинний – 85%, об’єднує в собі кілька підтипів:

плоскоклітинний рак легені, найбільш поширений тип – прямий зв’язок з палінням – розвивається з клітин, що вистилають дихальні шляхи;

аденокарцинома, другий за частотою, походить з клітин, що виробляють слиз;

крупноклітинний – при мікроскопії виявляються великі округлі клітини.

Рідкісні пухлини легень: залозисто-плоскоклітинний рак, саркома, рак, що має будову відповідних пухлин слинних залоз (мукоепідермоїдний рак, аденоїдно-кістозний рак), карциноїд, а також вкрай рідкісні мезенхімальні пухлини, герміногенні, або з лімфатичної системи.

Причини виникнення раку легені

Приблизно 90% захворювань серед чоловіків та 80% серед жінок пов’язано з курінням, як активним (сигаретний дим містить близько 4000 компонентів, з них понад 60 відомих канцерогенів, окрім того, нікотин пригнічує реакцію імунітету на ракові новоутворення в ушкодженій тканині), так і пасивним (якщо ви живете з кимось, хто палить, ризик того, що ви захворієте, підвищується на 20—30%, а якщо ви працюєте з курцями — на 16—19%).

онкологія-Чернігів2Дослідження побічного диму доводять, що він є більш небезпечним, ніж прямий дим. Серед курців жінки, хворіють частіше чоловіків. Підвищений ризик розвитку раку легені при постійному контакті на виробництві з радоном, азбестом, миш’яком, сполученнями хрому, вугіллям, поліциклічними ароматичними вуглеводнями, нікелем, отрутохімікатами, важкими металами та іншими агентами, регулярне вдихання високодисперсного пилу, забруднення атмосфери автомобільними, промисловими, радіоактивними викидами. Можливий розвиток карцином в рубцевих ділянках при туберкульозі або інших захворюваннях легенів, що супроводжуються фіброзом, подібні пухлини називаються «раком в рубці». Певне значення має спадковість, попередня променева терапія. Рак легень частіше розвивається у чоловіків після 40-50 років. Люди старше 60 років – чоловіки та жінки хворіють приблизно однаково.

Симптоматика – різноманітна, залежить від форми росту пухлини, особливостей локалізації, гістологічної будови пухлини, темпів метастазування, супутніх запальних процесів.

Перебіг хвороби можна розділити на три періоди:

Доклінічний – безсимптомний, триває кілька років (період утворення з однієї ракової клітини пухлини розмірами понад 1 см).

Ранніх клінічних проявів – загальні ознаки раку легень: швидка втома, загальна слабість, погіршення або втрата апетиту, схуднення, пітливість. До характерних проявів центрального раку легень відносяться синдром подразнення бронха, який обумовлений ростучою в стінці бронха пухлиною і накопиченням в просвіті бронха слизу. Кашель інтенсивний, сухий, нерідко коклюшоподібний. Задишка, тяжкий кашель з приступами ядухи виникає тоді, коли пухлина раптово закупорює просвіт і розвивається спазм бронха. Інколи кашель носить постійний характер, протягом усієї доби сухий, у вигляді покашлювання, у курців часто змінюється характер кашлю. Вологий кашель з’являється пізніше і проявляється виділеннями харкотиння різного характеру, найчастіше слизового та слизисто-гнійного. Він є результатом ателектазу частини легені, розвитку в ній запального процесу. Вологий кашель та кровохаркання відносяться до синдрому патологічних виділень і також характерні для центрального раку легень. Нерідко першою ознакою раку легень є підвищення температури тіла, цей симптом відзначений у 50-60 % хворих і залежить від вторинного запального процесу, який супроводжує рак легень. Раковий пневмоніт – запалення легеневої тканини – може розвинутись навколо пухлинного вогнища або частіше в зоні ателектазу. Такий пневмоніт повторно рецидивує, розвивається на фоні сегментарного чи дольового ателектазу. Рецидивуючі пневмонії (особливо однакової локалізації) у людини середнього і похилого віку слід оцінювати як можливий прояв раку легень. Біль в грудній клітці буває різноманітною за тривалістю і інтенсивністю, часто пов’язана з актом дихання. Болі можуть бути поверхневими (з боку грудної стінки) та глибокими (з боку органів грудної клітки). Схожі симптоми бувають і при деяких інших захворюваннях дихальних шляхів, але в першу чергу слід виключити онкологічні, як найбільш небезпечні. Їх поява вимагає негайного звернення до терапевта або відразу до онколога.

Поширеного захворювання – виражена задишка в спокої, легенева кровотеча, зміна голосу, порушення ковтання, збільшені щільні лімфатичні вузли над ключицями та під пахвами, набряк голови, шиї та верхніх кінцівок, розширення вен, синюшність шкіри верхньої половини тулуба, однобічне звуження зіниці та опущення повіки, порушення серцевого ритму, біль в хребті, кінцівках, самовільні переломи кісток, жовтяниця, судоми, порушення рівноваги, паралічі, зміни поведінки і розлади особистості та ін…

Встановити діагноз раку легені та його поширеність безпомилково на сьогодення можливо в спеціалізованих установах після ретельного обстеження на підставі скарг пацієнта, огляду лікаря та допоміжних досліджень:

Променева діагностика: на рентгенограмі органів грудної порожнини у прямій (задньо-передній) і бічній проекціях виявляють пухлину у паренхімі легені, ателектаз, збільшення лімфовузлів прикореневих або середостіння, рідина у плевральній порожнині, одностороннє підвищення діафрагми, зміни, які свідчать про безпосередню інфільтрацію або метастазування у кістки. Нормальна РГ грудної клітки не виключає пухлини легень. КТ грудної клітки – основне дослідження для оцінки ступеню місцевих змін. Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ) – дозволяє виявити невеликі метастази у лімфовузлах середостіння і визначити ступінь поширення раку у межах ателектазу, або виявити метастази раку за межами грудної клітки. Забезпечує оптимальний вибір пацієнтів для радикального хірургічного лікування, а у поєднанні з КТ можна точно визначити площу опромінення. Якщо у пацієнтів з високою вірогідністю інвазії вузлів середостіння (за даними КТ) неможливо виконати ПЕТ, то рекомендується виконати біопсію цих лімфовузлів під час медіастиноскопії, або під УЗД-контролем. MРТ – можна застосувати для оцінки деяких локалізацій пухлини, наприклад у безпосередній близькості до хребта, або в хребті, а також пухлин верхівок легень.

Фібробронхоскопія – оцінка місцевого розповсюдження внутрішньобронхіальних змін, забір матеріалу для мікроскопічного дослідження.

Ультразвукове дослідження регіонарних лімфатичних вузлів, органів черевної порожнини дає змогу оцінити поширеність пухлинного процесу організмом.

Цитологічні дослідження: мокротиння (нині використовується рідше), рідини з плевральної порожнини, бронхіальних мазків, матеріалу трансторакальної (через стінку грудної клітки, для пухлин у периферичних відділах легень), тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії (ТАПБ) збільшених регіонарних ліматичних вузлів.

Інші методи: трипан-біопсія новоутворення органів грудної порожнини та гістологічне дослідження, хірургічна біопсія периферичних лімфатичних вузлів з підозрою на метастатичну інвазію (надключичних, у щілині драбинчастих м’язів), медіастіноскопія, відеоторакоскопія. Якщо вищевказані методи не дозволяють встановити діагноз – необхідна діагностична торакотомія.

Лабораторні дослідження: пухлинні маркери у сироватці крові (їх клінічне значення є обмеженим): раково-ембріональний антиген (РЕА, усі форми раку), фрагмент цитокератину CK 19 (CYFRA 21.1, плоскоклітинний рак), нейронспецифічна енолаза (NSE, дрібноклітинний рак).

Шанс на життя при раку легень дає адекватне лікування у ліцензованих профільних онкологічних закладах з персоніфікацією діючих протоколів.

Залежно від типу раку (дрібноклітинний/недрібноклітинний), стадії прогресування захворювання і загального стану пацієнта застосовуються три основні методи: хірургічне лікування, радіотерапія і хіміотерапія, вони можуть використовуватися окремо або комбіновано в різній послідовності чи одночасно.

Індивідуальну стратегію лікування розробляє мультидисциплінарний консиліум лікарів у складі: онкохірург, хіміотерапевт, променевий терапевт. Проте основним методом, який дає надію на одужання, є радикальна хірургічна операція. Без спеціального лікування прогноз щодо одужання та життя несприятливий.

Хірургічне лікування раку легень в залежності від ступеня поширеності раку, являє собою проведення оперативного втручання по видаленню пухлини, частки або цілої легені. Радикальною називають операцію з повного видалення уражених раком тканин, паліативною – часткового. Як правило, хірургічне лікування проводиться при недрібноклітинному раку, оскільки, дрібноклітинний, через більш агресивний перебіг, потребує інших методів лікування (хіміотерапія, радіотерапія). Крім цього, не рекомендується проведення операції у тих випадках, коли є серйозні супутні захворювання, або пухлина зачіпає трахею, поширилася на серце, стравохід, інші органи. Для знищення ракових клітин, які залишаються після паліативної операції, призначаються курси променевої та хіміотерапії.

Радіотерапія – опромінення пухлини гальмує ріст або вбиває ракові клітини. Даний метод лікування ефективний як при дрібноклітинному, так і при недрібноклітинному типах раку легень. Радіотерапія призначається у випадках присутності різних протипоказань до проведення операції або при поширенні на лімфатичні вузли. Досить часто, для досягнення найбільшої ефективності проведеного лікування, показано поєднання променевої терапії з хіміотерапією.

Хіміотерапія. Даний метод терапії раку легень заснований на прийомі спеціальних ліків, які вбивають або припиняють ріст і розмноження ракових клітин (Карбоплатин, Доцетаксел, Доксорубіцин, Етопозид, Бевацизумаб тощо). Хіміотерапія однаково підходить як для лікування недрібноклітинного, так і дрібноклітинного раку легень. Хоч цей вид терапії і є одним з широко застосовуваних методів, в деяких випадках він не призводить до повного виліковування від цього злоякісного новоутворення. Проте хіміотерапія здатна значно продовжити життя пацієнта, навіть на пізніх стадіях раку.

Профілактика раку легень

У більшості випадків пацієнти занадто пізно приходять до лікаря, а шанси на повне вилікування збільшуються, якщо рак вдається виявити на початкових стадіях, коли ще немає виражених проявів, для цього необхідно пройти профілактичне обстеження, яким громадяни нехтують. В обов’язковому порядку один раз на рік всім дорослим людям рекомендовано проходити рентгенологічне дослідження легень (флюорографію). Чим раніше був виявлений рак легень, тим більше у людини шансів на результативне лікування, яке призведе до одужання.

Андрій Полетавкін
Андрій Полетавкін

Найбільш значущим методом профілактики ракового ураження легень для потенційних пацієнтів є повна відмова від куріння. Крім цього, за можливості необхідно уникати шкідливих виробничих умов (безпосередній контакт з азбестом, кам’яним вугіллям, нікелем та іншими шкідливими речовинами), вести здоровий спосіб життя.

З кожним роком з’являються все нові способи профілактики, діагностики та лікування онкологічних захворювань, в тому числі раку легень. Існують перспективні розробки з ранньої діагностики, а також визначенню генетичних факторів ризику. Нові препарати, методи, підходи до розуміння природи раку і методів боротьби з ним створюють надію, що в майбутньому це захворювання можна буде повністю перемогти. Поки ж тільки профілактика, регулярні обстеження і своєчасне лікування можуть врятувати життя.

Комунальний лікувально-профілактичний заклад «Чернігівський обласний онкологічний диспансер» (14029, м. Чернігів, пр-т Миру, 211) має необхідне обладнання та лікарів для повноцінного обстеження, а при виявленні раку проводить всі види спеціального лікування з використанням сучасних технологій, налагоджена співпраця з Національним інститутом раку України.

Андрій Полетавкін — лікар-хірург торакальний І кваліфікаційної категорії

Фото Уляни Ковальчук

Навігація записів

Ще цікаві повідомлення

Не бажаєте прокоментувати?