Чернігівські стежки Тараса Шевченка

До 205-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка Чернігівська міська центральна бібліотека ім. М. М. Коцюбинського разом зі слухачами безкоштовних курсів української мови вшанувала пам’ять великого українського поета і пророка Т.Г. Шевченка.

Кандидат філософських наук Т. В. Андрійчук провела відкриту лекцію – відеопрезентацію «Чернігівські стежки Шевченка».

Т. Г. Шевченко неодноразово відвідував Чернігівщину, тут він створив ряд своїх безсмертних поетичних і художніх творів. У поемі «Катерина» про свій шлях на північ він говорить:

Знаю його, знаю.

Аж на серці похолоне,

Як його згадаю.

У лекції Тамара Володимирівна розповіла, що Тараса Григоровича на Чернігівщині приймають найарестакратичніші родини Тарновських, Галаганів, Лизогубів. Мальовничі краєвиди Качанівки, Седнева, Сокиринців надихали митця на творчість. Крім названих селищ, Шевченко побував в Ічні, Парафіївці, Тростянці, Батурині, Борзні, Ніжині. В Прилуках побував в Густинському монастирі, там він зробив кілька малюнків: акварель «В Густині. Церква Петра і Павла», сепії «В Густині (Трапезна Церква)», «Брама в Густині. Церква св. Миколая», а також намалював «Чашу трапезну в монастирі Троїцькому — Густинському».

В самому Чернігові, зупинився Шевченко в готелі «Царград». Виконуючи завдання арфеографічної комісії, Шевченко вивчав і описував архітектурні та історичні пам’ятки Чернігова: місця колишньої цитаделі, Чорну Могилу, а також Спаський, Борисо-Глібський та Успенські Собори, Троїцький монастир, П’ятницьку церкву, колишній будинок Павла Полуботка.

Слухачі дізналися і про останній шлях Шевченка в Україну: наші земляки були вірними і щирими друзями Кобзаря, вони долучилися до організації його похорон на Смоленському цвинтарі в Петербурзі, та перевезенні тіла Шевченка в Україну, перепохованні на Чернечій горі у Каневі.

У Чернігівському музеї М. Коцюбинського зберігається сповнена сліз і непідробної туги промова Ганни Барвінок (дружини П. Куліша): «Великий друже наш, Батьку рідненький…»)

Після закінчення лекції, біля пам’ятника Шевченкові відбувся флешмоб присвячений творчості українського генія. Слухачі безкоштовних курсів української мови читали улюблені вірші, ті, в яких правда і сила, ділилися своїми враженнями та роздумами, а насамкінець заспівали «Реве та стогне Дніпр широкий». Вітер підхопив і поніс над стародавнім Валом безсмертний голос Кобзаря. Все йде все минає. Але Шевченко буде жити в пам’яті народу, поки житиме Україна.

Віктор Марченко

Навигация по записям

Ще цікаві повідомлення

Не бажаєте прокоментувати?