Божевільну ідею втілили на чернігівській сцені

Якщо почати з кінця, то варто процитувати Олександра Лаптія: «Для нас це був дуже цікавий творчий експеримент. І варто подякувати музикантам, які згодилися на мою божевільну ідею».

Це – про проект під назвою «Litania Океану», що 20 липня 2019 року зібрав у глядацькій залі під відкритим небом, що стає одним з найцікавіших творчих майданчиків Чернігова, — затишному дворику обласного філармонійного центру, чимало глядачів, яких зацікавила ідея поєднання у перформансі символічної поезії і джазової імпровізації.

Litania Океану — це своєрідне звернення у вигляді обрядового дійства до вищих сил, що уособлює Океан, володар водної стихії. Цинічний Демон, що боїться і ненавидить Океан і людство – це «феноменологічний опис Зла», це виклик, прокляття і насмішка над своїм божеством.

За поетичну основу проекту автори взяли Першу пісню з «Пісень Мальдорора» Графа де Лотреамо́на (Ізидора-Люсьєна Дюкасса)— французького поета часів пізнього романтизму, передвісника символізму та сюрреалізму, для якого характерні парадоксальність поетичного мислення, стихійність образів, незвичність метафор.

Автор ідеї та координатор проекту — актор та режисер Олександр Лаптій, який став голосом, що звертається до Океану. Втім, не тільки голосом: насправді здавалося, що Олександр не грав демонічну істоту – він нею став.

Музична основа «Litania Океану» — багатогранна джазова імпровізація у виконанні відомих чернігівських музикантів Дмитра Теребуна (контрабас, бас-гітара), Нікіти Гірні (кларнет, бас-кларнет, тенор-саксофон), Володимира Балаби (труба, клавішні) і Богдана Ярошенка (ударні). Всі музиканти стали співавторами музичної канви цього творчого експерименту. Музична і текстова складові в «Litania Океану» нероздільні: можливо, джазова психоделіка – чи не єдиний спосіб передати в музиці божевільний настрій поетичної прози Графа де Лотреамона.

Автором концепції сценічного простору для реалізації мистецької акції став художник та конструктор Артем Сиворакша, а виконавчим продюсером – Дмитро Янчук.

Автори зазначають: «У цьому творчому експерименті поєднані два канали передачі емоційного сприйняття інформації: музичний та вербальний. Це тонке номадичне сплетіння символічно-екзистенціального тексту та авторської і ситуативної імпровізації».

Кожен глядач міг визначити для себе — наскільки глибокий саме його Океан.

Навігація записів

Ще цікаві повідомлення

Не бажаєте прокоментувати?