КОНФЛІКТ. Переяслівка, що на Ніжинщині Чернігівської області, поділилась на дві нерівнозначні частини – тих, у кого землі немає, і тих, хто має її з надлишком.
Сучасні переяслівські землевласники – це переважно колишні сільські голови, депутати та їхні родичі. Землі за межами населеного пункту тут роздавали пакетами, тож свої законні два гектари змогли без проблем оформити ніжинці, чернігівці, навіть кияни, а от місцевий люд і досі оббиває пороги чиновників у пошуках справедливості.
Забрав людські городи
Миколу Товстуху знають не лише в Переяслівці, а й в усій сусідній окрузі. Чоловік 45 років відпрацював спочатку агрономом, потім головою колгоспу та директором СДС «Маяк», що в Крутах, був навіть головою Переяслівської сільради, але на відміну від тих, хто замінив його на посаді голови, землі не взяв ні собі, ні родичам.
Микола Михайлович стверджує, що махінації з землею почалися у 2002-му році. Тоді сільським головою Переяслівки працював Анатолій Степанович Безпалий.
У селі було 366 власників сертифікатів на землю, але після того, як сільський голова забрав сертифікати і передав столичній фірмі НВЦ «ЗІС» для виготовлення державних актів на право власності, у половини людей розміри землі зменшились до 1 гектара.
Селянам так ніхто і не пояснив, з яких розрахунків це трапилося.
До цього часу ніхто не знає, як трапилося так, що один гектар сінокосів оцінили у 4500 гривень. Звідси – і мізерні гроші за оренду сіножатей, які орендарі використовують як ріллю. До слова, середня нормативно-грошова оцінка одного гектара ріллі на Чернігівщині складає близько 25 тисяч гривень. Відповідно недоотримують і люди, і сільська рада, і держава. Зрештою, це питання більш глобальне, ніж вважають переяславці, оскільки така ситуація – по всій країні. Та є тут й унікальні випадки.
«У 1991-му році нам виділили городи для ведення особистого селянського господарства, якими ми користувались, сплачуючи податки в сільську раду. До цього часу ці землі числяться в шнурових книгах селян, – розповідає Микола Товстуха. – Більше того, людям видають довідки на отримання субсидій з урахуванням цих земель. У червні 2016-го року я разом із трьома односельцями звернувся в районне управління держгеокадастру з заявами на виділення двох гектарів. Нами було зроблено викопіювання з планово-картографічного матеріалу Переяслівської сільради».
За цю послугу селяни заплатили по 500 гривень кожен, а заяви та копії направили в обласне управління держгеокадастру. Через певний період часу вони отримали відмову у наданні дозволу на розробку технічної документації через те, що ці землі розташовані в межах села. Трохи згодом заявники випадково від місцевих депутатів дізналися, що виконувачка обов’язків сільського голови Алла Конончук провела позачергову сесію з порушенням регламенту, і вказані земельні ділянки були виділені Анатолію Безпалому та його родичам – всього десятьом чоловікам.
Як стверджує Микола Товстуха, на тій самій сесії депутати проголосували проти виділення землі учасникам АТО, бойових дій та іншим категоріям пільговиків, які проживають в селі.
Обурені селяни оголосили збір, на який приїхав і тодішній голова райдержадміністрації В’ячеслав Івашин. Дійшло до того, що переяславці попросили голову, аби той створив комісію з числа працівників РДА та землевпорядників і розібрався, як проходила інвентаризація земель у 1991-92-му роках. Івашин пообіцяв це зробити, але слова свого не дотримав. Вийшло так, що городи, якими увесь цей час користувались люди, опинились у власності родини Безпалого.
«Це земля з найвищим балом – 50! – пояснює Микола Михайлович. – Значно пізніше пільговикам таки виділили землю, але з балом родючості 18. Відчуваєте різницю? Землі вже немає! Сьогодні в селі не залишилося місця, де можна випасати худобу».
Роздали півтисячі гектарів
Переяславці відверто не розуміють, як можна було забрати у чотирьох десятків односельців городи і виділити їх у власність родині колишнього сільського голови.
«У нас було 40 соток, які Безпалий переорав разом із буряком. Ніхто нас навіть не попередив, – обурюється Марія Михайлівна Товстуха. – Найцікавіше те, що земля і зараз числиться у нас в домових книгах. Як це так? Люди платять за землю, а користується нею Безпалий».
За словами переяславців, упродовж останніх чотирьох років довкола села роздали близько 500 гектарів землі, от тільки оформили її переважно не переяславці.
«Всім дають землю: киянам, чернігівцям, ніжинцям, а місцевим не дають, – бідкається Тетяна Набієва. – Я вже чотири рази заяви писала, згоду депутати дали, а в Чернігові відмовляють, – обурюється Тетяна Григорівна. – Всім наша земля треба, а селянам, які тут проживають і працюють – землі не треба. 500 гектарів роздали тому, кого ми навіть не знаємо. Циганам навіть подавали. Депутати взагалі часто голосували за список».
Основне розбазарювання земель громади селяни пов’язують з періодом керування селом нинішнім секретарем сільради Аллою Конончук.
«Із квітня по жовтень 2016-го року було роздано 450 гектарів сінокосів 225 людям, – стверджує Микола Товстуха. – Людей набирали для кількості, а проекти землеустрою робили майбутні орендарі, договорів на виготовлення проекті не укладали, хоча землі здані в оренду. На руках у більшості власників цих земельних договорів оренди немає».
Переяславців обурює і той факт, що пані Конончук відмовила покійному афганцю у наданні довідки про спільне проживання та догляд за дідусем. Так і не дочекавшись землі, інвалід війни помер.
«У період, коли обов’язки сільського голови виконувала Конончук, вона разом із депутатами сільради виділила своєму родичу Безпалому та племінниці 20 гектарів людських городів, і прописка в Переяслівці не була потрібна», – аргументує Микола Товстуха.
Документи є, а землі немає!
Чи не найбільш абсурдна ситуація в родини Солонців.
Володимир Солонець тримає на руках два готові проекти землеустрою, за кожен із яких він заплатив по 5 тисяч гривень.
«Спочатку сільська рада ухвалила рішення на погодження проекту землеустрою, – говорить чоловік. – Ми замовили проекти, заплатили гроші, землі присвоїли кадастрові номери, виділено межі, а землі в нас по факту немає. Сільська рада відмовила у затвердженні проекту».
Переяславський сільський голова аргументує ситуацію тим, що заявники писали заяви на одні ділянки, а технічну документацію виготовляли на інші.
«У 2016-му році депутати прийняли рішення на розробку технічної документації. Було написано на одне урочище, а зроблена технічна документація в іншому урочищі – на Буровій. Тобто мова йде про абсолютно дві різні території», – каже Олександр Охонько.
«Це територія села і це сільські назви», – парирує Володимир Солонець.
«Приватизація ще не закінчилась, там людські городи, на Буровій, – стоїть на своєму сільський голова. – Рішення приймали щодо урочища Грищівщина, це – другий кінець села».
Така аргументація голови щонайменше дивує людей, адже коли колишній голова села забирав людські городи під приватизацію, ні в кого з людей дозволу не питали, і депутатів це не турбувало.
Така ж ситуація з землями, які на себе оформили чи не всі, хто був так чи інакше дотичний до влади. Звісно, це справедливо обурює інших переяславців, яких переконлива більшість.
«Маю 50 років трудового стажу, а не заробила собі й клаптика землі, – гнівається Уляна Василенко. – Депутати не проголосували погодження, зате дітям і собі набрали по п’ять паїв і більше. Всі, хто був при власті, набрали собі землі. Де та справедливість?».
А й дійсно – ніхто з «владу маючих» себе не обділив.
З останнього – рішення сесії сільської ради у лютому 2020-го року, на якій було відмовлено всім громадянам, що написали заяви про виділення землі. Через місяць – наступна сесія, на якій депутати ухвалили рішення виділити землю людям, які прописані в селі. Землю отримали дружина та брат діючого сільського голови Олександра Охонька, донька нинішнього секретаря Алли Конончук, депутати та родичі деяких депутатів.
Секретарка сільради: «мене «травлять»
У свою чергу секретарка сільської ради Алла Василівна Конончук вважає дії своїх односельців тиском на неї.
«Вони вже писали, куди тільки можна. Ви попросіть тих людей, які відповіді їм надали ті служби. Я зараз викличу поліцію. Це – несанкціонований мітинг. Я хочу знати, хто організатор, тут половина місцевих. Оббріхують мене вже три роки. А тепер вже із журналістами і претензії конкретно», – у відвертому розпачі жінка, вхопившись за телефон, набрала «102».
Трохи заспокоївшись, чиновниця пояснила: «Всі рішення на сесіях приймались колегіально. Що стосується погодження іногородніх, то там ішла соціальна сфера, волонтери, медики, військові та члени їх сімей – це пільгові категорії».
Алла Конончук також прокоментувала і ситуацію навколо землі Анатолія Безпалого.
«Мене «травлять» від 2016-го року – відтоді, як надали Безпалому землі, – говорить секретар. – Ця земля на краю села. А їх компанія порахувала, що земля за межами. Вони написали в кадастр, а Безпалий написав нам. Земля виявилась нашою, і ми надали дозвіл на проект відведення. З цього приводу за їхніми заявами нас перевіряли вже хто тільки міг – всі документи у нас в порядку, ніхто нічого підробити не може. За кожне своє рішення депутат особисто розписується».
Самозахват сільську раду не хвилює
Секретарка сільради не вигадує – перевірка дійсно була, але всього одна.
Так, Головне управління Держгеокадастру в Чернігівській області провело перевірку щодо правомірності використання Анатолієм Безпалим земельних ділянок на території Переяслівки. І ось що вони виявили: «У результаті перевірки встановлено, що земельна ділянка комунальної власності сільськогосподарського призначення в адміністративних межах Переяслівської сільради (землі колишнього КСП «Приостерне»), використовуються під посівом кукурудзи (урожай 2020 року). В ході перевірки (в натурі) на місцевості встановлено, що громадянин Безпалий Анатолій Степанович використовує земельну ділянку…без будь-яких правовстановлюючих документів… За вказаним фактом громадянина Безпалого Анатолія Степановича було притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 53-1 КУпАП та вручено розрахунок розміру заподіяної шкоди територіальній громаді внаслідок зайняття вищевказаної земельної ділянки».
Ідеться про самовільне зайняття земельної ділянки, яке тягне за собою накладення штрафу від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У цій ситуації насправді дивним є те, що самозахват більше цікавить селян, які звертаються до відповідних органів із заявами, але чомусь не цікавить сільську раду, яка б мала представляти інтереси виборців та ефективно розпоряджатись землями.
Зрештою, Переяслівська сільська рада за тиждень-другий має припинити своє існування. Село приєдналося до Ніжинської міської ОТГ. Тож тепер ніжинці як повноправні жителі громади масово кинуться за рештками переяслівської земельки. Власне, це і намагалося довести переяславцям обласне видання «Чернігівщина: новини та оголошення» у статті «Селу з містом не по дорозі». Та тоді люди не забажали об’єднуватись із Крутами, а вирішили приєднатись до Ніжина. У результаті Переяслівка не матиме жодного представника в міській раді, тож і захистити інтереси селян не буде кому. А разом із тим Ніжин озвучив плани організувати на землях Переяслівки сміттєзвалище. Такі вони – плоди вибору…
Віталій Назаренко, фото автора
На першому знімку: Обділені землею селяни Переяслівки прямують до місцевої влади шукати правду
