21 січня помер останній гетьман Війська Запорозького Кирило Розумовський

21 січня 1803-го помер Кирило Григорович Розумовський, останній гетьман Війська Запорозького. 

Народився 29 березня 1728-го в селі Лемеші на Чернігівщині, в простій козацькій сім’ї. Завдяки карколомній кар’єрі свого брата Олексія, який мав чудовий голос, потрапив до придворної капели в Петербурзі і таємно обвінчався з царицею Єлизаветою Петрівною, Кирило Розумовський опинився в столиці. Інкогніто навчався в університетах Кенігсберга, Берліна, Геттінгена, Страсбурга, був удостоєний графського титулу (1744). У 1746-му став президентом Російської академії наук (очолював її 52 роки) та одружився з родичкою імператриці Катериною Наришкіною.

Після відновлення гетьманства, за вказівкою Єлизавети І обраний гетьманом на козацькій раді в Глухові на початку 1750-го. Попри те, що мешкав переважно у Москві та Петербурзі, намагався перебудувати Гетьманщину на європейський лад. Відбувся поділ на повіти (із збереженням полково-сотенного устрою), запроваджено систему шляхетських судів – земських, гродських і підкоморських. Поширилися політичні права старшини, до якої тепер офіційно застосовувся термін «шляхетство». Все це спричинило пожвавлення політичного життя на українських землях. А Генеральне зібрання старшини у Глухові (1763-1764) являло собою прообраз парламенту. Домігся, аби велика частина податків залишалася в Україні. А справи Гетьманщини розглядалися не в Сенаті, а в іноземній колегії. Обмежив втручання церкви в суспільне життя. Заборонив перетворення селян на кріпаків. Хоча загалом його соціальну політику трактують у руслі протекції старшинським інтересам.

Розбудовував Батурин, куди мав намір повернути гетьманську столицю,  реформував козацьке військо, планував відкриття двох університетів (на базі Києво-Могилянської академії та в Батурині), сприяв розвиткові науки, літератури й мистецтва. Водночас мріяв про спадкову владу гетьмана, що викликало опозицію з боку частини старшини.

Взяв активну участь у заколоті, завдяки якому в 1762-му новою імператрицею стала Катерина ІІ. Та саме вона примусила Кирила Розумовського зректися гетьманства в 1764-му, занепокоєна зміцненням позицій козацької держави та її курсом на автономію: «Мала Росія, Ліфляндія і Фінляндія суть провінції, які правляться дарованими їм привілеями… Ці провінції треба зручними способами призвести до того, аби вони обрусіли й перестали дивитись, як вовки з лісу». 

За останнім гетьманом зберегли всі титули і маєтності. Деякий час мешкав у Європі, потім у Росії. Останні 9 років провів у Батурині, де збудував розкішний палацовий комплекс і зібрав одну з найкращих бібліотек.

Кирила Розумовського характеризують як добру, доступну, пряму людину. Улюбленими стравами були український борщ і гречана каша. А період його правління іноді називають «освіченим гетьманатом». 

Помер від інфаркту 21 січня 1803-го, похований у збудованому ним Свято-Воскресенському храмі. Склеп-мавзолей пограбований і розбитий у 1927-му, а в 1944-му зруйновано і саму церкву. 

Сергій ГОРОБЕЦЬ, Український інститут національної пам’яті 

Нп фото: Кирило Григорович Розумовський (1728-1803). Джерело: myslenedrevo.com.ua

Навігація записів

Ще цікаві повідомлення

Не бажаєте прокоментувати?